Що трапиться, якщо крізь хмари впевненості проб’ється промінець сумніву? Трапиться минулорічна прем’єра Малого театру – вистава «Сумнів» за однойменною п’єсою американського драматурга Джона Патріка Шенлі. Він, до речі, у 2008 році зняв фільм за цим матеріалом, який ви, ймовірно, могли бачити – каст зірковий: Меріл Стріп, Філіп Сеймур Гоффман, Емі Адамс, Віола Девіс, та й нагород стрічка отримала чимало.

«Сумнів» у Малому – режисерський дебют провідного актора театру Юрія Кулініча. Усе своє акторське надбання він переводить у русло керманича над процесом створення вистави та наприкінці ми отримуємо досить кінематографічну картинку, сповнену сильними акторськими роботами та глибокими сенсами. Ми відвідали католицьку школу 60-х років та готові поділитися враженнями!

Сюжетна лінія вистави

1964 рік, католицька школа у Бронксі. Промінець сумніву пробивається крізь хмари впевненості сестри Алоізіус Б’ювер у виконанні Марії Моторної, коли вона починає підозрювати отця Брендана Флінна у виконанні Сергія Радченка у неприпустимих зв’язках з учнями школи. Особливу увагу від чоловіка отримує перший чорношкірий учень школи, Дональд Мюллер, адже саме цього року у США був прийнятий закон, який заборонив дискримінацію за ознакою раси, кольору шкіри або релігійних переконань. 

Промінь сумніву

Як діяти черниці, яка за канонами церкви не має права звернутися напряму до єпископа, аби дати належний хід цій справі? Це питання стає не таким важливим, коли сумнів стає тим, що об’єднує всі зусилля Алоізіус. 

Візуальний складник

Як і в одній з попередніх прем’єр Малого театру – «Пісні Полісся» тут режисер використовує прийом «перевернутої сцени». Тобто сцена тут розташовується там, де зазвичай розташовується глядацька зала. Це майстерно вписується у сюжет вистави – тут і сад із трояндами, і традиційне для храмів сітчасте вікно, і загалом – більше можливостей для використання простору.

Варто відзначити досить кінематографічне освітлення, що створює естетичну картинку. Крім того, у виставі використовуються проєкції. 

Розширення простору дії

Окрім основного простору сцени у виставі активно використовується простір приміщень поза нею. Там ходять черниці, розлітається пір’я, гупає баскетбольний м’яч. Це продовжує камерність Малого театру, однак збільшує простір дії акторів. 

Акторські роботи

«Сумнів» сповнений довжелезними діалогами, глибокими павзами та загалом є дуже сильним матеріалом. Ця сила збільшується в рази завдяки потужному акторському складу вистави. Марія Моторна, Сергій Радченко, Маруся Чуприненко, Христина Дейлик та Слава Красовська, які попри суттєві візуальні відмінності від своїх персонажів в оригіналі, справляються зі своєю роботою блискуче. Марія Моторна, наприклад, не досягла і половини віку своєї персонажки – 60-річної Алоізіус Б’ювер, а Слава Красовська буквально грає людину іншої раси – маму темношкірого хлопчика Місіс Мюллер. 

Костюми

У виставі присутні елементи класичних костюмів черниць та священника. Тут і апостольник на сестрі Джеймс (Маруся Чуприненко/Христина Дейлик), і традиційний комір священника Брендана Флінна (Сергій Радченко), а образ місіс Мюллер (Слава Красовська) – матері хлопчика, який, ймовірно, став жертвою домагань із боку священника, – класичний образ афроамериканської жінки з яскравими елементами: жилетом, сумкою, головним убором. 

Загалом, костюми у «Сумніві» – один з ключових елементів у створенні атмосфери католицької школи 60-х років. Вони автентичні та не завуальовані, релігійний контекст у виставі висловлюється напряму.

Музика

Ключовою композицією, яка лунає у найбільш емоційних моментах вистави стала «To Drown In You» британського гурту GoGo Penguin. 

Сумніватися – нормально

Вистава ставить перед глядачем екзистенційні питання, до прикладу, чи може стати сумнів рушійною силою для змін та обʼєднати людей? Що краще: жити у рожевих окулярах чи побачити страшну правду?

Відповіді на ці питання кожен має знайти сам, але на одне ми точно знаємо відповідь – на «Сумнів» варто сходити, без сумнівів!

Усі фото, використані в матеріалі, надані Малим театром.