Що ви знаєте про сучасні українські мультфільми та про наш розвиток у цьому мистецтві? А їх виробництво? Чи чули бодай те, що наші мультфільми вже стають важливим інструментом культурної дипломатії? Читайте про це далі у нашому матеріалі. 

Чому це так важливо?

Анімація є важливим вектором ідентичності країн в усьому світі. В Україні, через свої автентичні національні мотиви, елементи фольклору та подекуди сатиричний характер, вона демонструє багатство нашої культури. Завдяки цьому вона виступає не лише видом розваги, але й способом розповісти про Україну як частину глобальної культурної спільноти.

Крім того, цього року українська анімація святкує 97-річний ювілей. Початок був  закладений мультфільмом «Соломʼяний бичок» у 1927 році, створений режисером та художником Вʼячеславом Левандовським.

Як розповідає видавництво «Ранок», з того часу мультик вийшов у прокат у 148 країнах. Левандовський використовував унікальний на той час метод, де персонажі вирізалися із чорного картону й рухалися в кадрі, що було новаторським підходом для свого часу.

Спосіб донести сенси

Щороку в Україні проходить найбільший фестиваль сучасної авторської анімації та медіамистецтва — LINOLEUM, який започаткували в Києві у 2014 році. Метою фестивалю є підтримати аніматорів та поширити сучасну українську анімацію, а також заохотити митців відзначати досягнення своєї творчості. Попри все, фестиваль демонструє близько 250 фільмів з усього світу. 

Так, 8 вересня Міжнародний фестиваль актуальної анімації та медіамистецтв LINOLEUM оголосив переможців у трьох конкурсах: міжнародному, українському та конкурсі комерційної анімації.

Ґран-прі фестивалю за фільм «Я померла в Ірпені» отримала відома українська аніматорка Анастасія Фалілеєва. Також фільм демонстрували на найпрестижнішому анімаційному кінофестивалі в Ансі.

Короткометражна анімаційна документальна стрічка — особиста рефлексія режисерки на 10 днів у місті, що було в облозі, і з якого вона змогла евакуюватися з останньою колоною. Уся картина була намальована вугіллям. Також у фільмі висвітлюється досвід насильства у стосунках з її хлопцем та взаємодія дівчини з його батьками. 

«Спершу я думала, що зніму саме документальний фільм. Моя реакція на будь-яку травматичну ситуацію — фотографія і кіно. Коли почався цей жах, я, щоб хоч якось протистояти йому, почала фільмувати все підряд. Знімати було дуже страшно, і тому на документальну стрічку мені не вистачило б кадрів. Тому я використала знятий матеріал як спогади й опорні точки для анімації. Шукала, як, зокрема, перегукуються між собою намальована міна, від якої згорів тамтешній будинок, і міна з архівних світлин мого діда. Загалом, у стрічці купа кадрів, змальованих з фотографій. Також є два відео, яким я навіть ротоскопіювала», — поділилася історією створення фільму режисерка в інтервʼю для DTF Magazine. 

Не псом Патроном єдиним: новинка

Автори вже відомого та улюбленого усім мультсеріалу про пса Патрона створили нову анімацію — «На краю Світів». Його можна подивитися на YouTube-каналі Patron The Dog.

Режисеркою мультсеріалу На краю світів стала Олександра Рубан, яка раніше працювала над анімаційними проєктами «Мавка. Лісова пісня» та «Пес Патрон», а продюсерами — Юлія Гребеньовська та Дмитро Корженєвський, які створили мультсеріал про пса Патрона.

Сюжет анімаційного серіалу розповідає про неповну сім’ю Коваленків, котра складається з тата — Тараса Коваленка і його трьох дітей — Левчика, Фасі й Тасі. Неймовірним доповненням до мультсеріалу є також саундтрек, який створив галицько-донбаський гурт Nazva. 

«На краю Світів» це серіал про дитинство, про бабусині пиріжки, про рибалку з дідусем, про затишні вечори та теплі обійми. Про ті часи, коли світ був наповнений радістю, чекав на тебе і готував найкращі пригоди та відкриття», – каже режисерка мультсеріалу Олександра Рубан в пресрелізі, надане Суспільному. 

Про студії: Animagard

Середовище, в якому українські аніматори творять свої мультиплікації бажало б кращого.. Але попри обмежене фінансування, економічні труднощі, а в наш час — повномасштабне російське вторгнення — конкуренція на цьому ринку є чималою. 

Одними з найбільш відомих є анімаційні студії: Animagrad, Baraban, HanzhonkovFilm, Panama Grand Prix, «Червоний собака», «Укранімафільм» (приєднано до «Довженко-Центру»), а також Одеська Студія Мультиплікації, Karandash, Novatorfilm та інші.

Вивести українську анімацію в нову еру досконалості — такою є місія студії Animagrad. Якщо ви знаєте про такі мультфільми як «Мавка»,  «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» — саме так, місцем їхнього народження є ця студія.

Як зазначено на сайті, їхня історія бере початок з 2012 року. Тоді студія була частиною FILM.UA Group і стала, уявіть собі, однією з провідних анімаційних студій у Східній Європі. У їхньому портфоліо багато успішних продуктів 2D та 3D: мультики і серіали, призначені також і для міжнародного ринку. 

А у 2013 році українці побачили короткометражний анімаційний фільм «Голодний дух». Він присвячений Голодомору в Україні у 1932-1933 роках. Стрічку створили автори анімаційної студії Animagrad за замовленням Міністерства інформаційної політики.

Це фільм про страшну історію українського народу, який намагались безслідно знищити. Жінка, яка пережила Голодомор є центральною фігурою сюжету. Розповідає як її, маленьку дівчинку, переслідував Голодний дух. 

«Фільм несе інформативний і соціальний характер, розкриває тему страшних часів Голодомору в Україні в 30-х роках XX століття», — йшлося в анотації.

Успіхи у світі

А також відомим є 3D-мультфільм студії «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» (2018) від кіностудії Animagrad. Він отримав широку популярність за межами України, ставши першим українським анімаційним проєктом, проданим у понад 50 країн світу. Його порівнюють із роботами DreamWorks і Disney, а сімейний сюжет із нотками українського фольклору завоював серця багатьох глядачів.

Історія відбувається у Києві часів князя Володимира, де молодий мандрівний артист Руслан прагне стати лицарем і завоювати серце прекрасної Міли. Однак щастю закоханих загрожує злий чаклун Чорномор, який викрадає Мілу для власних магічних цілей. Руслан вирушає в небезпечну подорож, щоб врятувати кохану, і поступово дізнається про її таємниці.

«Мавка. Лісова пісня»

Мультфільм став найкасовішим українським фільмом. Він вийшов у прокат у понад 49 країнах світу та зібрав 15,8 мільйона доларів. Іноземні критики погодилися, що ця стрічка нагадує сучасні фільми про принцес. Доступний до перегляду на великих екранах і стримінгових платформах, як Netflix, в усьому світі.

Анімаційний фільм у жанрі фентезі переносить глядача у два паралельні світи – людський та магічний. У центрі історії — романтичні стосунки між лісовою Мавкою та селянином Лукашем, які разом протистоять Килині, лиходійці, що прагне здобути силу чарівного джерела. 

Насамкінець

Українські аніматори не лише зберігають унікальний стиль, а й інтегруються у світову кіноіндустрію. Їхні роботи отримують нагороди на фестивалях, показують стиль і дух різних епох через новітні технології, самобутні сюжети. А ще, як бачите, мультфільми стають важливим інструментом культурної дипломатії.