Торік нас сколихнула звістка про те, що український дубляж англомовних фільмів у кінотеатрах планують витіснити оригінальною озвучкою з субтитрами. Головною ціллю такої пропозиції стало те, щоб українці отримали змогу через фільми краще засвоювати та вивчати англійську. Проте це неабияк обурило як і спільноту акторів-дубляжу, які через це рішення можуть втратити улюблену роботу, так і багатьох людей, які отримують шалене задоволення від перегляду стрічок українською. 

Актор та режисер дубляжу Павло Скороходько створив петицію до Президента України з вимогою зберегти український дубляж, і вона, на щастя, набрала необхідну кількість голосів. Так українці врешті змогли відстояти рідне озвучування. 

Сьогодні ми б хотіли краще заглибитись у те, чому ж український дубляж став настільки важливим для українців, і що в ньому такого унікального.

Як зародився український дубляж?

Як ми можемо здогадатися, до здобуття Україною своєї незалежності, ми й не могли мріяти про таке явище, як український дубляж. Тоді кінострічки також підпадали під радянську політику русифікації, і тому більшість фільмів, які виходили на екрани, транслювалися саме російською.

Почалась історія нашого дубляжу із сіткому «Альф», права на озвучування якого викупив телеканал ICTV. Легендарним голосом прибульця став Євген Малуха. Як розповідав перекладач Олекса Нагребецький, тоді команда телеканалу намагалася за тиждень створювати дубляж одразу для п’яти серій і випускати їх у світ. Це настільки сподобалось українцям, що чимало хто й досі не може уявити цей серіал у будь-якій іншій озвучці.

Мова стрічки в українському дубляжі заграла новими барвами. Олекса Нагребецький намагався використовувати унікальні слова, які дехто, можливо, відніс би до суржику: «жду», «держати» тощо. Однак сам перекладач на одній із пресконференцій пояснював, що запозичив вислови в українських класиків. 

«Мені закидають, що я вживаю суржик. Наприклад, слово “жду” замість “чекаю”. А як же у Шевченка: “Не жди добра, не жди сподіваної волі”».

Окрім цього, аби український глядач ближче перейнявся подіями та персонажами, а також глибше зрозумів контекст, перекладач адаптував певні образи та вислови до наших тодішніх реалій. Так, в «Альфі» постала Рузанна Писанкер, пролунали згадки «Миколиної погоди» та імена інших українських зірок. 

Далі було безліч перекладів іноземних фільмів, які на початку 2000-х починали набирати популярності. Не можна не згадати й культовий мультсеріал «Сімпсони», український дубляж якого, за різними джерелами, визнали найкращим у світі. Над його створенням і дотепер працюють лише чотири актори: Ірина Дорошенко, Ганна Левченко, Євген Малуха та Юрій Коваленко. Останнього особливо хочеться виділити, адже саме він озвучує аж 23 персонажів! Де ви ще таке могли побачити?

Дубляж серіалу «Друзі» також не залишив українських глядачів байдужими. Участь в озвучуванні улюблених для багатьох персонажів взяли всього двоє — Лариса Руснак, голосом якої заговорили всі жіночі героїні, та Євген Пашин, якого ми почули в репліках Росса, Чендлера та Джоуї та інших чоловіків. Постійна зміна інтонацій, детальне відтворення оригінального тексту, використання синонімів та унікальних українських слів зробили дубляж «Друзів» надзвичайно затишним і рідним.

Джоуї: Дивіться на мене. Я Чендлер! Хіба можна нап’ясти ще більше ганчір’я? Можна, якщо не боятися щось підчепити. Ох же ж і тепло в цих лахах. Краще різко не смикатися. 

«Ганчір’я», «лахи» — і це лише один з моментів десяти сезонів ситкому. 

Потім настав 2006 рік, який приніс багато позитивних змін. Саме тоді вийшла постанова Кабміну про обов’язкове титрування та субтитрування іноземних фільмів українською.

Першим великим проєктом українського дубляжу стало озвучування мультфільму «Тачки». Цей експеримент мав неймовірний успіх серед українців. Як зазначає BBC, український дубляж виявився на 15% успішнішим за російський. До того ж найбільші показники зафіксували в Донецьку та Дніпрі. Завдяки такому старту стало зрозуміло, що український дубляж матиме справді великий попит. 

Хто ховається за голосами голлівудських акторів?

Після того, як український дубляж поклав успішний старт своєму існуванню, компанії стали братися і за культові голлівудські стрічки. Так голоси Бреда Піта, Метта Деймона, Тома Гарді й Бредлі Купера відтворював Андрій Твердак, Гелена Бонем-Картер, Дженніфер Еністон і Сальма Хайек залунали українською з уст Олени Узлюк, а Вілла Сміта й Марка Руффало глядачі могли почути в озвучуванні від Романа Чорного. Ці та багато інших людей доклали неймовірних зусиль, щоб з точністю передати емоції, інтонації й манеру говоріння наших улюблених персонажів блокбастерів.

Однак чи цікавило вас питання про те, чому ж почасти у мультфільмах ми чуємо голоси не професійних акторів дубляжу, а зірок шоубізнесу? Відповідь насправді проста. З одного боку, таке рішення допомагає у просуванні стрічки, адже є чимало тих, хто заради озвучування від улюбленого співака чи телеведучого готовий піти до кінотеатру. З іншого боку, самі актори дубляжу не завжди готові взятися за дубляж анімаційного фільму через інколи необхідні зміни та спотворення голосу. 

Дубляж під час війни

Як і багато інших галузей, після початку повномасштабної війни український дубляж зазнав багатьох змін. Такі актори дубляжу, як Андрій Федінчик, Роман Семисал, Дмитро Сова, Євген Авдєєнко, Володимир Канівець, Дмитро Лінартович, а також чимало перекладачів, звукорежисерів та інших незамінних працівників студій дубляжу ступили на захист держави та нині продовжують боротися за нашу свободу на фронті. 

Повітряні тривоги, обстріли, відключення електроенергії — усе це, безперечно, стає на заваді роботі українського дубляжу. Однак, попри всі труднощі, ми й досі можемо насолоджуватися світовими стрічками в рідному озвучуванні одночасно з іншими країнами.