
У жовтні на великі екрани вийшов новий документальний фільм від команди «Загону Кіноманів» та Станіслава Весельського, який оповідає про одного з найвидатніших драматургів XX століття, засновника Молодого театру й театру «Березіль», митця, який творив наперекір революціям і війнам, — Леся Курбаса.
Як зазначили творці стрічки, це «історія про людину, яка створила найпрекрасніші речі в найстрашнішу епоху, й про те, як щирий ідеаліст зміг перевернути з ніг на голову цілу індустрію».
Благодійний показ фільму пройшов у 12 містах України, а тепер усі охочі можуть переглянути його з екранів своїх гаджетів на YouTube-каналі «Загону Кіноманів». Ми також ознайомилися зі стрічкою і вже готові ділитися своїми враженнями.
Актуальність
Документальні фільми «Загону Кіноманів» уже не вперше відкривають для нас геніальних особистостей української історії. Так, попередня велика робота проєкту була присвячена Володимиру Івасюку — композитору, чия творчість неабияк вплинула на українську музичну спадщину. Головним героєм нового фільму стала постать, яка буквально перевернула історію вітчизняного театру, — Леся Курбаса.
Звісно, кожен із нас неодноразово натрапляв на ім’я драматурга у шкільних підручниках з історії. Ми знаємо його як засновника Молодого театру й театру «Березіль», а також як одного з митців, який постраждав від сталінських репресій і був розстріляний в урочищі Сандармох. Однак як щодо п’єс Леся Курбаса, його новаторських прийомів, технік, які він запровадив та які досі використовуються в українських театрах, його стосунків із видатними письменниками та акторами минулого сторіччя?

Фільм покликаний розкрити всі ці аспекти, і саме вони повністю змальовують Леся Курбаса як справжнього генія, який боровся і творив, попри всі обставини. Стрічка акцентує на тому, як важливо пам’ятати про таких постатей, адже їхні ідеї залишаються живими та надихають нові покоління українців.
Візуальна частина
Візуальна частина є одним із найяскравіших складників фільму. Для того, аби сповна передати життя Леся Курбаса та особливості його вистав, творці фільму використали найрізноманітніші елементи: від пластилінової анімації до графічних зображень, які допомогла створити Настя Фалілеєва.
Оскільки автентичні записи вистав Курбаса не збереглися, Віталій Гордієнко і Станіслав Весельський змушені були шукати нові способи передати атмосферу його вистав. Прийоми, обрані ними, як-от розлогі описи й анімація, створили унікальну стилістику, яка дозволила відчути дух епохи й побачити, як могли виглядати курбасівські постановки.

Сюжет
Сюжетна лінія фільму вибудувана таким чином, щоб детально висвітлити всі аспекти життя і творчості Леся Курбаса. Зокрема, стрічка починається історією, яка передувала народженню режисера, — заснуванням Театру корифеїв. Згодом команда демонструє дитинство митця, його життя у творчій родині, перші проби пера та початок закоханості в драматургію, наголошуючи, що в тодішньому побутовому театрі врешті з’явилася людина з повним розумінням світової культури.


Лесь Курбас створює Молодий театр і починає працювати в різних стилях, раніше невідомих українській індустрії. Так, на сцені з’являються античні та середньовічні мотиви, вертеп і народна музика, комедія дель-арте. До опису вистав тієї епохи автори фільму додають і вставки з подібними сучасними постановками, які глядачі можуть побачити в теперішніх театрах.
Далі — час «Березолю». Разом зі своїм об’єднанням Лесь Курбас творить нове мистецтво театру. У виставі «Газ» вони відтворюють вибух самими лише рухами, без будь-яких візуальних спецефектів, а в «Джиммі Гіґґінзі» натомість вперше застосовують екрани, на яких транслюються тематичні кадри.

Окрім цього, до опису Курбаса як режисера театру додається і розповідь про Леся-режисера кіно, зокрема про його новаторські техніки, як-от розділення екрана, пришвидшення відео задля збільшення динаміки, а також відчуження, накладення, напливу та інші.
Між основними розповідями про творчість Леся Курбаса з’являються анімаційні вставки з моментами арешту й ув’язнення митця у 30-х роках. Також велика частина стрічки зосереджується на політичному контексті, у якому тоді працював митець, на його викликах тодішній системі.
Запрошені експерти
Театрознавиця Ганна Веселовська, історик Ігор Кошіль, актори Микола Набока та Олег Стефан доповнюють фільм глибоким аналізом та роз’яснюють складні аспекти творчості Леся Курбаса. Їхні коментарі допомагають нам зрозуміти інноваційність та вплив режисера на український театр, а також розкрити різні контексти, які формували його стиль.
Феномен Курбаса
Сміливі експерименти й новаторський підхід Курбаса не тільки випередили свій час, а й заклали міцний фундамент для майбутніх поколінь митців, відкриваючи нові горизонти для сценічного мистецтва. Його театр став не просто віддзеркаленням реальності, а простором, де народжувалися ідеї, які впливали на свідомість глядачів та формували національну ідентичність.
«Ми не можемо воскресити людину просто так, але ми можемо звільнити Леся Курбаса від образу вічного мученика у нашій свідомості. Його феномен у тому, що він як митець створив усе, що йому судилося створити в українському театрі. Він не склав рук, не зневірився, а попри всю трагічність епохи та обмеження, дав нам усе, що повинен був дати. І у фіналі його сюжету — не смерть, а майбутні покоління, які працюють з його спадщиною», — сказав наостанок Віталій Гордієнко.
